Легалізація трудових відносин та заробітної плати
На сьогоднішній день в Україні гостро визначена проблема легалізації трудових відносин та заробітної плати. На жаль, відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам законодавства. Тому першочерговим завданням органів влади, всіх, хто має відношення до дотримання законодавства про працю, — забезпечення налагодженої результативної співпраці щодо захисту трудових прав і гарантій працівників, легалізації зайнятості і доходів.
В зоні ризику найчастіше опиняються підприємства, в яких є ознаки мінімізації кількості працівників та відповідно фонду оплати праці. Такі роботодавці зазвичай встановлюють мінімальну зарплатню та неповний робочий день для працівників, що в свою чергу становить підставами для проведення інспекційних відвідувань.
Інспекційні відвідування проводяться винятково з питань, що стали підставою для її проведення:
- 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
2) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із ЗМІ, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством;
3) рішення суду;
4) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені ознаки порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;
5) інформація Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати зарплати;
Державної податкової служби та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені під час здійснення повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без держреєстрації як суб'єкта господарювання;
Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
- роботодавців, які нараховують зарплату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної; в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;
- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування зарплати у звітному місяці, що завершився; у яких протягом року не проводилася індексація зарплати або сума підвищення зарплати становить менше суми нарахованої індексації; у яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
6) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;
7) доручення Прем'єр-міністра України; звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; запит народного депутата;
8) невиконання вимог припису інспектора праці.
Під час перевірки особливу увагу приділяється договорам цивільно-правового характеру, тому що маніпуляції з неоформленням працівників найчастіше прикривають такими договорами. І хоча закон прямо не забороняє їх укладення, часто роботодавці намагаються замінити фактично трудові відносини на цивільно-правові.
Установлення перевіряючим відносин за договорами цивільно-правового характеру, які фактично були трудовими, розцінюється як допуск працівника до роботи без укладання трудового договору з усіма подальшими негативними наслідками для платника податків.
Так, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплату зарплати без нарахування та сплати податків та єдиного соціального внеску до порушників застосовують штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, а це понад 47 тис. грн. При цьому зазначений штраф застосують за кожного працівника, щодо якого скоєно таке порушення. «Вагомий» штраф у 16 мінімальних заробітних плат платник податків може отримати за недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю для виявлення неоформлених працівників.
Про колосальну шкоду, яку тіньовий ринок праці завдає українській економіці, щороку позбавляючи державний та місцевий бюджет, відомо всім. Проте чималої шкоди вона завдає і самим працівникам.
Переконати працівника у тому, що отримувати зарплату «у конвертах» вигідно як для нього, так і для самого роботодавця — не дуже складно. Один — економить на податках, а інший — має більшу зарплатню. Проте, насправді, така вигода — примарна. Отримуючи «більше» коштів «у конвертах», працівник по факту отримує значно менше. Виплата лікарняних, коштів на оздоровлення, відпускних, інших соціальних гарантій та, зрештою, розрахунок пенсії здійснюються відповідно до суми офіційної заробітної плати, яку отримує працівник.
Тому, Новоселицька міська рада Новоселицької ОТГ наголошує всім найманим працівникам — відмовляйтеся від зарплати «у конвертах», адже погоджуючись на таку оплату праці, потерпаєте саме ви, залишаючись незахищеними у разі виникнення незапланованих життєвих ситуацій. Роботодавці мають проаналізувати власний документообіг, що стосується працевлаштування працівників. У разі виявлення потенційних порушень за можливості максимально їх усунути або мінімізувати пов’язані з ними ризики. Ще раз переглянути, чи правомірно встановлено неповний робочий день, а також чи відповідає кількість роботи кількості працівників, які реально зможуть її виконати.
Провідний спеціаліст відділу соціального захисту населення
Новоселицької міської ради – інспектор праці,
Октавіян ІОНІЦОЙ