Надання відпустки без збереження заробітної плати,дистанційна робота та оплата такої роботипід час

Які права та обов’язки має робітник під час надзвичайної ситуації та карантину? Як без порушення законодавства має бути організована робота в таких умовах? Так, якщо мова йде про надання відпустки без збереження заробітної плати – це право працівника, а не його обов’язок. 

Тобто, роботодавець надає відпустку без збереження заробітньої плати лише за письмовою згодою працівника, яка подається у формі заяви. Якщо працівник не складе заяву в письмовій формі, роботодавець не має права змусити його це робити,  незалежно від форми власності підприємства. Пунктом 3 -1 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року за №504/96-ВР передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку матері, або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території. Законодавством визначено коло осіб, котрим може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на період оголошення карантину: матір, батько, баба, дід, інші родичі, котрі фактично доглядають за дитиною; особа, котра усиновила дитину; особа, котра взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків, один із батьків - вихователів. Підставами для таких відпусток є карантинні заходи. Період, на який оголошено карантин, має бути підтверджено документально. Загальноосвітні навчальні заклади у зв’язку з цим видають накази про призупинення навчального процесу. Отже, на практиці документами, що підтверджують оголошення карантину, для працівників, котрі хочуть оформити відпустку без збереження заробітної плати, можуть бути довідки з навчальних закладів, або копії наказів про призупинення навчального процесу. Якщо працівник бажає отримати відпустку у період карантину, він має подати заяву про надання такої відпустки та долучити до неї копію свідоцтва про народження дитини.  Ознайомившись із заявою про відпустку та документами, долученими до неї, роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження) про надання відпустки (наказ про надання працівнику відпустки без збереження заробітної плати на період оголошення карантину). Пунктом 3-1 частини першої статті 25 Закону №504 передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати надається на період оголошення карантину на відповідній території. Оскільки весь період карантину може тривати кілька тижнів і за потреби може продовжуватися, то такого роду відпустка може бути надана роботодавцем стільки разів, скільки упродовж року буде запроваджено карантинних заходів. Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 29 квітня 2016 року за №242/13/116-16 роз’яснює, що «роботодавці за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові трудові та соціально-побутові пільги для працівників, зокрема, інші види оплачуваних відпусток, або відпусток більшої тривалості, ніж встановлено законодавством на умовах, визначених у колективному договорі». Також, враховуючи ті зміни, які було внесено Законом України від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530, "у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до  терміну перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, не включається у загальний термін, встановлений частиною другою статті 84  Кодексу законів про працю України та частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки", тобто працівник може взяти відпустку за власний рахунок на період усього карантину. При цьому цей період не сумується із його щорічною відпусткою без збереження заробітної плати». Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 17 березня 2020 року № 530 «власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів». Слід звернути увагу працівників щодо оформлення трудових відносин дистанційно: «якщо працівник переведений на дистанційну роботу, то про це виноситься відповідний розпорядчий документ роботодавця. Дистанційна робота не впливає на оплату праці дистанційної роботи. Якщо співробітник, який перебуває на дистанційній роботі, виконує всю передбачену його посадовими обов‘язками роботу, оплата здійснюється повністю: «це потрібно вказати у розпорядчому документі роботодавця про дистанційне переведення особи із зазначенням, що оплата здійснюється у повному обсязі». Також Кодексом законів про працю передбачено, що працівник до одного місяця може бути переведений на іншу посаду. Але заробіток за ним зберігається не нижчий, ніж на його посаді». Провідний спеціаліст відділу соціального захисту Новоселицької міської ради – інспектор праці, Октавіян ІОНІЦОЙ