Дивитись всі закупівлі Новоселицької МТГ

Село Слобода, мальовничий куточок Буковини. Здавна тут відчутно дух свободи, адже  село засноване вільними поселенцями. Розташоване на правому березі річки Рокитної, за 7 кілометрів від районного центру і залізничної станції Новоселиця. До складу сільської ради входить село Ревківці.

Першими поселенцями с. Слобода (51 сім’я ) були в основному люди з Галичини, які подалися на Буковину. Такими родинами є Болехівські з Болехова, Пашківські з Пашківців, Бодницькі і Лазенки – поляки із Західної Галичини, Лупащуки і Формоси з Молдавії, Ластівки із Шубранця. За археологічними даними на території  села були виявлені поселення, деякі із них трипільської культури ІІІ тисячоліття до нашої ери. Ці поселення тягнуться вздовж річки Рокитна аж до Строїнців. Доказом цього є греблі на річці, які колись були ставками. Свого часу тут була знайдена монета, яка показала, що похованням на цвинтарі більш ніж 500 років. Недалеко від нього було знайдено в землі камінь якоїсь будівлі. Ця оселя, найймовірніше була знищена татарами. З усього сказаного видно, що село Слобода не дуже давнє, йому найбільше 200 – 250 років. Відомо, що Слобода до 1774 року входила в склад Молдавії, яка в той час була під владою Туреччини.

В 1776 році кордон між територіями, які належали Австрійській і Російській імперіями проходив по річці Рокитна. Прикордонна митниця знаходилась в Боянах. За Бухарестським договором 1812 року Новоселиця була приєднана разом з Бессарабією до Росії. Кордон між Австрією і Росією залишався той самий по річці Рокитна. 1828 року кордон був виправлений. Він пішов по р. Рокитна до самого Прута. Внаслідок цього частина Строештів відійшла від Росії до Австрії, а решта залишилась за Росією, і перейменовано на Новоселицю. Відомо, що з 1825 року слобідські люди відвідували церкву у Ревківцях. Всі народження і шлюби зареєстровані саме там. Виявляється, що Слобода разом з Новоселицею залишилась за Молдавією, а після анексії Бессарабії Росією була до 1825 року в складі Росії.

Загалом архівні дані суперечливі. З одного боку вони свідчать, що Слобода заснувалась 1780 року, а з другого, що вже в 1774 році в Слободі було 57 сімей. Можна орієнтовно говорити, що Слобода виникла на початку XVIII століття. Відомо, що за часів Молдавії власником землі був монастир Слатина. На земельній ділянці с. Слобода будував фільварок. Доказом цього залишились греблі від ставка яким користувався фільварок. Вперше фільварок побудувався в центрі села нижче теперішньої церкви, де зараз розташувалась Слобода, і де побудувались Пашківські, Гуменюк, Макаренко. Після скасування панщини фільварок було перенесено на те місце, де потім збудовано споруди колгоспу ім. О. Кобилянської.

28 червня 1940 року Червона Армія встановила радянську владу, яка проіснувала до червня 1941 року. В березні 1941 року в Слободі було організовано сільськогосподарську артіль – колгосп ім. Тимошенка.  У роки ВВ війни воювали 231 житель с.Слобода і с.Ревківців. 132 з них загинули. Багато учасників війни були нагороджені орденами і медалями. Полеглим у боях встановлено пам’ятник-обеліск в сільському парку. На початку лютого 1944 року Червона Армія звільнила Слободу від румунських військ. В селі відновила свою діяльність сільська Рада, головою якої став Денис Ткачук, секретарем - Василь Ярославський.  Спочатку були організовані земельні громади. У 1947 році в Слободі було створено новий колгосп «Правда Буковини». Головою правління було обрано знову Дениса Формоса. На початку 1949 року було остаточно завершено колективізацію. В колгоспі об’єднались 373 господарств.  В 1950 році колгосп «Правда Буковини» об’єднався з колгоспом «Нове життя» с.Ревківців. У 1957 році колгосп змінив свою назву на ім. Кірова, а в 1963 році у зв’язку з реорганізацією районів став іменуватись ім. О.Кобилянської.

В ті часи у селі  створено фельдшерсько-акушерський пункт, амбулаторію, зуболікарський кабінет, у Слободі працюють дві бібліотеки з книжковим фондом 20 тис. книг, два магазини і їдальня, павільйон побутового обслуговування.  У 1979 році колгосп був перейменований в колгосп ім. Радянської Армії, до господарства приєднали колгосп ім. Леніна с.Зелений Гай, так господарство існувало до 1986 року. У 1986 році відбулося роз’єднання господарств і колгосп знову прийняв назву ім. О.Кобилянської. У 1994 році по рішенню загальних зборів колгосп ім. О.Кобилянської перейменований у спілку селян ім. О.Кобилянської.

​

Satul Sloboda, este un colţişor pitoresc din Bucovina. De demult aici se simte spiritul libertăţii, deoarece satul a fost înfiinţat de către colonişti liberi. Satul este situat pe malul drept al râului Răchitna, la o distanţă de 7 km de centrul raional şi gara feroviară Noua Sulița. În componenţa Consiliului sătesc intră satul Revchivţi.

Primii colonişti ai satului Sloboda (51 de familii) au fost în special oameni din Galiția, care au venit în Bucovina. Satul Sloboda nu este foarte vechi, el are cel mult 200-250 de ani. Este cunoscut faptul, că satul Sloboda până în anul 1774 intra în componenţa Moldovei, care,  în timpul acela era sub conducerea Turciei.

În anul 1776, hotarul dintre teritoriile, care aparţineau imperiilor austriac și rus trecea de-a lungul râului Răchitna. În general, datele de arhivă sunt discutabil. Dintr-o parte, ele mărturisesc că satul Sloboda a fost înfiinţat în anul 1780, iar din altă parte, că deja în anul 1774, în satul Sloboda erau 57 de familii. Se poate spune aproximativ, că localitatea a apărut la începutul secolului al XVIII-lea. Pe un lot de pământ din satul Sloboda a construit un conac. După abolirea iobăgiei a fost transferat în acel loc, unde apoi au fost construite cladirile colhozului în numele O. Cobîlianscaia.

La 28 iunie anul 1940, Armata Roș a stabilit puterea sovietică, care a durat până în iunie anul 1941. În martie anul 1941, în satul Sloboda a fost organizat cooperative agricol - colhozul în numele lui Timoșenco. În anii Marelui război pentru apărarea Patriei au luptat 231 de locuitori din satele Sloboda şi Revchivţi. 132 dintre ei au murit pe câmpul de luptă. După război în colhoz s-au unit 63 de gospodării. În anul 1950 colhozul «Adevărul Bucovinei" s-a unit cu colhozul "Viaţa nouă" din s.Revchivţi. În anul 1957 colhozul şi-a schimbat denumirea sa în numele lui Chirov, iar în anul 1963 în legătură cu reorganizaţia raioanelor a început să se numească în numele O. Cobîliansca.

În acele timpuri, în sat a fost creat un punct medical-obstetrical, un ambulatoriu, un cabinet de stomatologie, în satul Sloboda funcţionează două biblioteci şi două magazine. În anul 1979 colhozul şi-a schimbat denumirea în Armata Sovietică. În anul 1986 a avut loc dezunirea gospodăriilor şi colhozul din nou a început să fie numit în numele O. Cobîliansca. În anul 1994, potrivit hotărârii adunării generale colhozul în numele O. Cobîliansca a fost redenumit în Uniunea ţăranilor în numele O. Cobîliansca.

În anul 1862, în s.Sloboda a fost deschisă prima şcoală. Învăţământul în şcoală se făcea în limba maternă. În anul 1913 cu puterile elevilor, care studiau în al doilea gimnaziu de stat din Cernăuţi a fost înscenată prima piesă. În anul 1774, Bucovina a nimerit sub ocupaţia austriacă şi deja în anul 1777 în Bucovina se deschid două şcoli: una în Suceava; iar a doua în Ridchivţi. În anul 1862 în Slobozia-Rarancia a fost înfiinţată  prima şcoală. În anul 1913 comunitatea construieşte o şcoală nouă. În anul 1922 a fost exclusă limba ucraineană din şcoala locală şi s-a înfăptuit trecerea învăţământului la limba română. În anul 1959 şcoala, din cauza lipsei de elevi, trece de la medie la medie incompletă, iar în anul 1966 şcoala din nou devine de 10 ani. În anul 1997 şcoala medie din s.Sloboda a fost închisă, dar peste un an ea din nou a fost deschisă. În anul 2005 a avut loc reorganizarea şcolii în complex instructiv-educativ.

​

The village of Sloboda is a picturesque corner of Bukovyna. The first settlers of Sloboda were 51 families having come from Halychyna to Bukovyna. Sloboda is comparatively a young village. It is about 200-250 years old. We know that until 1774 Sloboda was a part of Moldavia which in its turn was under the Turkish rule.

In 1776 the border between the territories belonging to the Austrian and Russian Empires was along the river Rokytna.

On the 28th of June 1940 the Red Army established the Soviet Rule which existed till June 1941.

In 1950 the collective farms “Pravda Bukovyvy” and “Nove Zhyttia” were united. In 1957 the collective farm was named after Kirov and in 1963 it was named after Olha Kobylianska because of the reorganizing of the districts.

In those times in the village were created several facilities: a medical assistant’s unit, a hospital, a dentist’s office. Now in the village there are two shops and two libraries.

In 1979 the collective farm was renamed. It was named after the Red Army and in 1986 after Olha Kobylianska. In 1994 according to the resolution of the collective farmers’ meeting the collective farm became the Unity of Peasants named after Olha Kobylianska.

In 1862 the first school was opened in Sloboda. Teaching at school was in the native language. In 1913 thanks to the pupils of the Second State Gymnasium of Chernivtsi the first play was staged.

In 1774 Bukovyna was under the Austrian occupation and already in 1777 two schools were opened in Bukovyna – one of them in Suchava and another one in Ridkivtsi. In 1862 in Slobodziya-Rarancha the first church school was established. In 1913 the community built a new school. In 1922 the Ukrainian language was excluded from the curriculum and teaching was only in the Romanian language. In 1959 because of the lack of pupils the school was turned from the secondary one into incomplete secondary school. But in 1966 it becomes a school with a ten-year period of study. In 1977 the Sloboda Secondary School was closed but then opened again in a year. In 2005 the school was reorganized into the educational complex.