Дивитись всі закупівлі Новоселицької МТГ

На лівому березі р. Прут, неподалік Новоселиці розташувалося мальовниче село, яке носить гарну поетичну назву – Зелений Гай. Вперше село згадується в документах 1754 р. Колись воно було частиною с. Припруття (Лехучени). Назва його походить від особового імені поміщика Костянтина Теутула (Тевтула), який 1754р. дістав вотчину і дідизну – нижню частину с.Лехучени. Окремим поселенням ця половина стала в австрійський період.

 Є села, які зникають внаслідок природних або соціальних катаклізмів, але є такі, що тихо гинуть через адміністративні рішення. Приклад такого зникнення – село Гоголина, що нині стало кутом села Зелений Гай.

Село відоме історикам з XVIII ст. «Історія міст і сіл Української PCР. Чернівецька область» стверджує, що перша писемна згадка про Зелений Гай (Легучени Теутул) в 1754 р. Час появи поряд з Легученами Гоголини документально не зафіксовано. За словами В.В.Гуцула, старожила, який був, довгі роки головою сільради, аматора історії рідного краю, першими поселенцями Гоголини були вихідці з Топорівки, Чорнівки та Раранчі, а саме сім'ї Довганюків, Горбатюків, Горданюків. Перші поляки-землероби мали в Гоголині маленькі наділи, а вже потім з'явилися і більш заможні Малатинські, Черкавські, Тігайчуки. До цих пір урочище "Фільварок", що ближче до Припруття, нагадує про ті часи. Коли село стало багатолюдним, поява євреїв Пейсака, Таубера, Маркуса не визивала подиву, а  хутір "Сирбія" де жило багато Сербулів і зараз здається дещо загадковим. Гоголинські церква і цвинтар були "вкрадені" у села р.Прутом, який постійно «наступав» на село.

Колись у повоєнні роки всі три кути Гоголини: Штубіяни, Дінілеу, Гоголина відмежувались від Легучени Теутула перелазом і хрестом. Тут проходив кордон між Садгірським і Новоселицьким районами.

При укрупненні сільських рад у 60-х р. XX ст. місцеве самоврядування в Гоголині зникло і центр перемістився в Зелений Гай. Поступово Гоголина стала кутом села, який зараз називають ще і Голубівкою.

Протяжність села 3750 метрів, ширина 1990 метрів. Загальна площа села 540 000 м.кв. В 1894 р. в Гоголині налічувалося 1138 мешканців. В школі навчалося 183 учні (94 хлопці і 89 дівчат). На території сучасного Зеленого Гаю в 1929 р. заснували дві школи - в Гоголині і Легученах-Теутулі. У 1983 році побудована нова школа на 320 місць. В ній знаходилися спортзала, майстерня, ігрова кімната та спальня для першачків, їдальня. До 1992 року школа була восьмирічною, а з 1992 року стала середньою.

Перші згадки про церкву Святого Дмитрія в с.Гугулина (частина сьогоднішнього Зеленого Гаю) датована 18 травня 1805 року. Проте, церква була зруйнована водами річки Прут на початку 1930 років.             На початку 90 років ХІХ ст.. це була застаріла дерев’яна споруда, а дзвіниця була зруйнування. У 1922 році були розпочаті роботи по будівництву нової дзвінниці. Нову православну церкву було побудовано в селі в 1989 році, яка діє в наш час.  

Найпоширенішим і наймасовішим видом спорту у селі був і залишається футбол. Ще з 60-х років минулого століття ним захоплювалась молодь села. У 1983 році, разом із відкриттям нової школи, було введене в експлуатацію і футбольне поле.

В селі діють такі підприємства: 1. АПОП «Зелений Гай» (голова Стінковий І.Т.);  асфальтний завод, керуючий Бринзила М.Ф; АЗС «Мавекс», в торгівлі і побутовому обслуговуванні працюють підприємці-жителі села.